Наші новини

Події та життя Школи Музейних Лідерів

Архітектор Гвідо Морпурго: символи музейної експозиції не можуть бути тихими чи нейтральними

Визначальною подією другого дня ІІ сесії Школи музейних лідерів стала лекція головного архітектора Меморіалу Шоа в Мілані Гвідо Морпурго «Сучасні тенденції музейного дизайну та практики зонування музейних просторів та побудови експозиції».

 Представляючи учасникам Школи музейних лідерів архітектора Гвідо Морпурго, генеральний директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська  подякувала  Меморіальному центру Голокосту "Бабин Яр" за можливість зустрітися з провідними представниками європейського музейного середовища та перейняти їхній досвід у музейній сфері. 

Знаний у сфері музейного дизайну італійський  архітектор розповів слухачам Школи про свій досвід створення музейних експозицій у Мілані. Це, зокрема, виставки, присвячені творчості видатного білоруського і французького художника-авангардиста єврейського походження Марка Шагала, та виставка, що розповідає долі кількох сотень євреїв, етапованих із Мілана до нацистських концтаборів у 1944 році, в часи німецької окупації півночі Італії.

 

IMG 6051

 

Лекція пана Морпурго була проілюстрована яскравою презентацією, світлини якої до найменших деталей давали змогу розглянути роботи його архітектурної студії.

Експозиції зазначених виставок розташовувалися у старовинних приміщеннях, збудованих ще за Середньовіччя, часто тісних й не пристосованих для сучасних потреб, і це створювало додаткові виклики для дизайнерів експозицій. Проте, за словами пана Морпурго, їм вдалося розв'язати ці питання завдяки розумному розподілу площі приміщень на кілька просторів і вмілому використанню освітлення. Також архітектори використовують інтер'єрні рішення побудови виставок як інструмент впливу на свідомість відвідувачів. Такий підхід важливий, оскільки ці виставки несли велике символічне навантаження, що було буквально закодовано в їхніх інтер'єрах. Наприклад, в одній з експозицій видовжена зала була розділена на п'ять частин гострокутними арками, що символізували промені пентаграми.

 

IMG 6098

 

Також міланські розробники музейного дизайну у своїх виставках роблять наголос на особистих історіях жертв Голокосту. Наприклад, в експозиції, присвяченій жертвам етапування з Мілану, розміщено фото й розповідається  доля трьохрічної єврейської дівчинки Сісель Фогельман, яка не вижила в цій  трагедії. Історія дівчинки не може залишити байдужим, вона  розчулює відвідувачів виставки і спонукає замислитись над страшною трагедією єврейського народу.

Ще одним із принципів, який використовують італійські дизайнери, є максимальна достовірність всіх предметів, пов'язаних з Голокостом. Такий підхід допускає використання лише оригінальних експонатів.

Проте найбільшим досягненням діяльності Гвідо Морпурго в Мілані, як можна було переконатися з його лекції, є робота зі створення всесвітньо відомого Міланського меморіального центру Голокосту. За словами пана Морпурго, відсутність слова "музей" у назві центру є невипадковим, адже ще занадто рано "здавати Голокост до музею", це відкрите питання. На цей центр було перетворено частину старого міського залізничного вокзалу, звідки євреїв відправляли на вірну смерть до концтаборів. В часи війни там для цього слугували машини, що вироблялися у самому Мілані, що раніше був індустріальним центром Італії.

При створенні Центру будівля вокзалу була суттєво перебудована, фактично створена заново. Тепер тут містяться бібліотека, меморіальний центр, центр вивчення Голокосту, експозиція, що частково відтворює вигляд тогочасної обстановки. При цьому команда Гвідо Морпурго використовувала два основні принципи організації простору: використання елементів геометрії та створення так званих "ям" між новою та старою будівлями.

Кілька порад від архітектора Гвідо Морпурго музейникам:

  • Один і той самий музей має доступно промовляти до різних груп відвідувачів: дітей, пенсіонерів, людей з вищою освітою, людей без освіти. Відповідно, експозиція повинна складатися з кількох шарів, що розраховані на всі ці категорії людей.
  • Експозиція - це речі + факти + репродукції. Завдання куратора донести це до архітектора.
  • Використані символи ніколи не можуть бути тихими чи нейтральними.
  • Простір завжди має бути залученим у створенні експозиції. Бажано використовувати його у поєднанні з новітніми винаходами.
  • Важливо показати не масштаб трагедії, а висвітлити трагедію на прикладі історій окремих людей.

ФОТОЗВІТ

ПОШУК