Наші новини

Події та життя Школи Музейних Лідерів

Третя сесія Школи музейних лідерів: враження слухачів

Заключні враження учасників освітнього проекту «Школа музейних лідерів» Олександра Пашковського, Катерини Задорожної та Володимира Колибенка.

 Над виставкою «ГолодоМор» під час ІІІ-ї сесії Школи музейних лідерів активно працював Олександр Пашковський, завідувач відділу «Київ давній та середньовічний»  Музею історії Києва. Безперечно цінним досвідом Олександр вважає комунікацію з колегами в процесі монтажу цієї виставки.  «Кілька ідей слухачів нашої групи, що стосувалися організації та оформлення виставкового простору, були схвально сприйняті кураторами та втілені у життя. Надіюсь, ми допомогли зробити цю виставку кращою», – каже слухач.

Найважливішим для себе в Школі музейних лідерів він вважає саме те, що організаторам вдалось зібрати цікавих молодих людей зі спільним інтересом до музейної справи та створити умови для комфортного спілкування між ними, обміну досвідом, дискусій, обговорення ідей. «Дні спільної праці пішли на користь раніше зав'язаним знайомствам та подекуди перетворились на приятельські чи навіть дружні стосунки між колегами з різних музеїв України», – зізнається Олександр Пашковський.

Катерина Задорожна – науковий співробітник Національного музею історії України. Під час підготовки виставки «Традиція і стиль. До 220-річчя заснування Києво-Межигірської фаянсової фабрики» виконувала завдання з виготовлення етикеток  для вітрин.

 Третю панельну сесію для своєї групи ввважає дуже активною та відповідальною. «Ми всі чекали цього моменту задля реалізації теоретичних знань, отриманих від лекторів на попередніх сесіях. Особисто для мене монтаж і підготовка до відкриття виставки були завжди наче таїнством, чимось неймовірно захоплюючим.  Нарешті я сама долучилася до цього процесу завдяки Школі музейних лідерів»,  – радіє Катерина Задорожна.

Володимир Колибенко був активно задіяний у монтажі виставки «Сонце на намисті. Дукач». Науковий співробітник НМІУ зізнається, що тематика виставки не належала до його академічних інтересів, проте працю над нею називає справді цікавою.  «Треба було вкластися у вкрай лімітований час, виконати декілька різнопланових задач. Плюс – один із найцікавіших моментів – підміна колег, коли треба виконати в процесі монтажу незвичні для себе функції. Завдяки цьому виставковому проекту я зумів дещо інакше оцінити людей, з якими співпрацюю вже не один рік. Ну і звісно захоплення від того, що оформлена на папері ідея втілюється в реальності»,  – підсумував Володимир Колибенко.

ПОШУК